Перший гердан починається з вибору схеми. Від неї залежить, який бісер купувати, чи потрібен верстат і як закріплювати нитки наприкінці. Гарного орнаменту на картинці замало: для першої роботи потрібне ще й зрозуміле пояснення, як перетворити його на прикрасу.
Для першого тканого гердана підготуйте:
- схему з поясненням плетіння та складання;
- бісер потрібних розміру, форми й кольорів;
- верстат, нитки основи та робочу нитку за інструкцією;
- бісерну голку, ножиці й лінійку;
- килимок або м’яку тканину та невеликі ємності для бісеру.
Застібку й іншу фурнітуру додавайте, лише якщо вони передбачені моделлю.
Я б обрала нескладну модель із повторюваним візерунком і докладною інструкцією зі складання. Так можна зосередитися на рівних рядах, не розгадуючи водночас, як з’єднати окремі частини.
Спочатку визначте техніку
Гердани виготовляють у різних техніках. Для тканого варіанта бісер укладають рядами між натягнутими нитками основи. Для ажурного плетеного гердана порядок проходження нитки інший, і верстат може взагалі не знадобитися.
Далі йтиметься про підготовку до тканого гердана на верстаті. Якщо у вашій інструкції показане ручне сітчасте плетіння, дотримуйтеся саме її переліку матеріалів. Купувати верстат лише через слово «гердан» у назві схеми не потрібно.
Яка схема підійде для першого гердана
Шукайте схему для бісерного ткацтва, де видно окремі ряди й зрозуміло, з якого боку їх читати. Схема для вишивки на тканині має інше призначення: вона сама по собі не пояснює, як виткати та зібрати гердан.
Перед купівлею матеріалів перевірте, чи зазначено в інструкції:
- розмір, форму та кількість бісеру за кольорами;
- ширину найширшої ділянки й послідовність виготовлення частин;
- спосіб з’єднання деталей, закріплення ниток і оформлення кінців.
Для першої роботи я б віддала перевагу добре помітному повтору орнаменту й невеликій палітрі. Якщо кольори вже задані авторкою, збережіть їх або погодьте заміну за контрастом: два красиві окремо відтінки можуть зливатися в дрібному візерунку.
Що потрібно для тканого гердана
| Що підготувати | На що звернути увагу |
|---|---|
| Схема та інструкція | Мають пояснювати плетіння, з’єднання частин і завершення |
| Бісер | Розмір, форма, кольори й кількість за схемою |
| Верстат | Робоча ширина під виріб і зрозуміле регулювання натягу |
| Нитки основи та робоча нитка | Матеріал і товщина за інструкцією; вони можуть відрізнятися |
| Бісерна голка | Має проходити з ниткою крізь бісер повторно |
| Ножиці та лінійка | Для обрізання ниток і перевірки розмірів |
| Килимок або м’яка тканина | Щоб бісер менше розкочувався |
| Фурнітура — за потреби | Лише та, що передбачена конструкцією гердана |
Що підготувати для роботи
Бісер: спочатку звірте зі схемою
Купуйте той розмір і форму, під які розроблено обрану модель. Якщо в інструкції зазначений круглий бісер 10/0, беріть його за основу добору. Самовільна заміна на інший розмір або циліндричний бісер може змінити пропорції орнаменту та готової прикраси.
У каталозі чеського бісеру Preciosa можна звірити коди кольорів, розмір і фасування. Не визначайте потрібну вагу лише за довжиною гердана: витрата залежить і від ширини, і від частки кожного кольору. Якщо розрахунку в схемі немає, попросіть його в авторки до покупки.
Для однієї прикраси краще придбати потрібний обсяг кожного кольору одразу. Однаковий код допомагає знайти потрібний колір, але невелика різниця відтінку між виробничими партіями можлива.
Перед початком відкладіть явно деформовані бісерини. У тканому полотні нерівність однієї з них може заважати сусіднім щільно стати в ряд.
Верстат: важливі робоча ширина й натяг
У звичайному ткацтві з однією ниткою між сусідніми бісеринами для ряду з 20 бісерин потрібна 21 нитка основи. Бісерини розміщуються в проміжках, а крайні нитки обмежують ряд з обох боків. Для складної форми спосіб заправлення основи беріть з інструкції до гердана.
Порівнюючи верстати для бісероплетіння, дивіться на робочу ширину, кріплення ниток і регулювання натягу. Для довгої прикраси перевірте також, чи дозволяє конструкція просувати готове полотно: коротке робоче поле не завжди означає, що на верстаті можна зробити лише короткий виріб.
Нитка й голка: перевіряйте разом із бісером
У тканому гердані є нитки основи, натягнуті вздовж роботи, і робоча нитка, якою закріплюють ряди. В інструкції для них можуть бути передбачені різні матеріали. Якщо рекомендації є, почніть із них; універсальну товщину для будь-якого бісеру назвати не можна.
Для м’якого бісерного полотна не замінюйте рекомендовану нитку волосінню лише тому, що вона здається міцною. Матеріал впливає і на те, як прикраса згинається та лежить на тілі.
Серед голок для бісеру та рукоділля обирайте саме бісерну. Перевірте, чи проходить вона з ниткою крізь отвір повторно: під час закріплення доведеться працювати з бісеринами, в яких уже є нитки. Якщо голка застрягає, не протискайте її силою.
Що ще знадобиться, а що можна відкласти
Підготуйте ножиці, лінійку або сантиметрову стрічку та світле робоче місце. Бісер зручно насипати невеликими порціями на килимок або м’яку тканину, з якої він менше розкочується. Для кількох кольорів на початку вистачить окремих невеликих ємностей — великий органайзер можна придбати пізніше.
Застібка потрібна лише тоді, коли її передбачає конструкція. Так само не варто наперед купувати затискачі, клей чи інструменти для металевої фурнітури: спочатку з’ясуйте, як саме завершується ваша модель.
Перед довгим полотном зробіть маленький зразок
На тих самих матеріалах витчіть короткий фрагмент, бажано з повною шириною вибраної ділянки. Він покаже більше, ніж окрема бісерина на голці: чи вистачає місця між нитками, чи не стягуються краї та чи зручно робити повторний прохід.
У поширеному способі ручного ткацтва набраний ряд підводять під основу, розміщують бісерини між її нитками, а голку повертають крізь бісер над нитками основи. Якщо зворотний прохід знову піде під ними, ряд не закріпиться належним чином.
Після кількох рядів зупиніться й огляньте полотно. Бісерини мають залишатися між своїми нитками, а краї — не стягуватися до середини. Якщо ділянка звужується, перевірте натяг робочої нитки та рівність бісеру, перш ніж продовжувати.
На цьому ж зразку потренуйте закріплення за обраною інструкцією. Набагато спокійніше розібратися з кінцями ниток на невеликому фрагменті, ніж уперше робити це на готовій прикрасі.
Продумайте завершення до заправлення основи
Спосіб зняття з верстата визначає, які кінці ниток потрібно залишити. Їх можуть вплітати назад у полотно, використовувати для з’єднання деталей або оформлення нижньої частини — це залежить від моделі. Не обрізайте основу біля самого бісеру, доки не звірилися з інструкцією.
Перш ніж натягнути довгу основу, знайдіть у майстер-класі момент зняття й остаточного складання гердана. Якщо цей етап зрозумілий, а на зразку вдалося закріпити нитки, можна переходити до основної роботи.